Дієві поради для розмови з дітьми про коронавірус

Як говорити зі школярами?

Говорити з дітьми на серйозні теми не завжди просто. Утім, уникати їх теж не варто, інакше діти залишаться зі своїми страхами віч-на-віч. І це може перетворитися на справжню катастрофу! Саме тому єдиний вихід – почати говорити!

1. Оберіть комфортний простір та час, коли можете приділити учням усю свою увагу. Переконайтеся, що ви спокійні, не втомлені і не поспішаєте. Важливо присвятити першій розмові принаймні годину, бажано, у першій половині дня, аби школярі мали змогу все обдумати та пізніше поставити додаткові запитання.
2. Бесіду варто почати з відкритого запитання про те, що діти знають про коронавірус та що відчувають у зв’язку з цим. 
3. Не відкидайте і не знецінюйте побоювання та занепокоєння школярів, адже будь-які почуття – це нормально, вони важливі, їх варто озвучувати.
4. Натомість повідомте факти, які дозволять протистояти можливій дезінформації школярів (особливо щодо рівня ризику) та поясніть, звідки походить ваша інформація.
5. Дозвольте учням вести розмову: очікуйте складних запитань, але не ініціюйте їх, аби не перевантажувати школярів інформацією.
6. Наголосіть, що продовжити бесіду можна у будь-який час, зауважте, що ви відкриті до розмови віч-на-віч.
7. Потрібно бути готовими до того, що однієї розмови буде недостатньо. Нові дані про коронавірус з'являються ледь не щодня, тож варто обговорювати їх із дітьми, адже саме вчитель має бути джерелом перевіреної інформації. 
8. Зберігайте спокійний, упевнений і переконливий тон.
9. Будьте чесні, але дотримуйтеся відповідних меж. Не бійтеся говорити про власні почуття, діти все одно відчувають приховане занепокоєння. Будьте щирими – і діти відповідатимуть взаємністю.

Про що варто розповісти?

Аби не поширювати фейкову інформацію, варто довіряти лише перевіреним джерелам, одне з яких – Всесвітня організація охорони здоров’я.

Що таке «коронавірус COVID-19»?
«Коронавірус» є збірною назвою для різних вірусів, але кожен штам (популяція схожих мікроорганізмів) має окрему назву. Назву отримав завдяки своїй будові - шипи та відростки вірусу візуально схожі на «корону».

Які симптоми зараження коронавірусом COVID-19?
За симптоматикою коронавірус схожий на грип: у хворих спостерігається підвищення температури та кашель Украй рідко: задишка чи пневмонія.

Дієві поради для розмови з дітьми про коронавірус:

1. Повідомляйте просту інформацію, оперуючи фактами. Зосереджуйтеся на позитивних повідомленнях: в абсолютній більшості випадків хворі одужують, багато хто має легкі симптоми хвороби, в Україні на 5 березня зафіксовано лише один випадок захворювання тощо.

2. Опишіть основні симптоми та заохотьте школярів одразу повідомляти про погане самопочуття. А якщо захворіли – краще залишитися вдома.

3. Запропонуйте дітям розглядати епідемію коронавірусу як привід виробити корисні звички: гігієна рук, правильна поведінка при кашлі, «рукостискання» ліктями замість долонь, часте провітрювання та вологе прибирання приміщення тощо.

4. Наголошуйте на тому, що весь світ працює над створенням вакцини та шукає нові методи лікування. А лікарі готові допомогти. Якщо учні турбуються про бабусь, дідусів чи інших людей, сфокусуйте їхню увагу на тому, якими люблячими та турботливими дітьми вони є, та продовжуйте транслювати позитивні повідомлення про кваліфіковану медичну допомогу і світову підтримку.

5. Використайте дискусію як можливість разом дізнатись і вивчити нове: як наш організм проистоїть вірусам; як різні симптоми захворювання є ознакою того, що наш організм працює над одужанням та «загартовується»; як віруси змушують науоквців шукати нові методи лікування.

6. Поясніть дітям, що цей вірус не характерний для однієї країни чи групи людей, тож їхня задача – бути пильними супергероями та одразу припиняти будь-які расистські забобони.

Повідомте дітям, що миття рук – один із найголовніших способів убезпечити себе від коронавірусу та інших хвороб. Критично важливим є дотримання наведених нижче інструкцій (їх можна роздрукувати та повісити в туалеті, їдальні, біля входу у клас тощо).

Періодичність миття рук:

• після повернення з вулиці додому;
• до, під час і після приготування їжі;
• до і після догляду за хворим;
• після кашляння, чхання, видування носа;
• після відвідування туалету;
• після контакту з тваринами.